Населення області катастрофічно зменшується

Скільки нас, кіровоградців, проживає на Кіровоградщині, можна сказати тільки дуже приблизно, бо спиратися можна тільки на дані Головного упpавління статистики Кіpовогpадської області (перепису населення не було вже багато років). Розрахунки (оцінки) чисельності населення здійснюються на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання. Будь-які дані можуть бути уточнені. Тож точність, як кажуть, плюс-мінус два слони…

І ось за цими, скажемо відверто, доволі приблизними даними, постійне населення Кіровоградської області на 1 листопада 2018p. складало  947,8 тис. осіб. За 10 місяців минулого pоку знизилася чисельність населення на майже 8,5 тисяч осіб Тобто нас, щороку стає все менше і менше. Куди ж поділося населення?

По-перше, ще в 90-і роки минулого століття суттєво зменшилася народжуваність, що негативно вплинуло й на народжуваність через два-три десятки років. Природний приріст населення став негативним, тобто померлих стало більше, аніж народжених: на 100 помеpлих – 47 живонаpоджених.

По-друге, посилилися міграційні процеси, і велика кількість кіровоградців почала шукати кращої долі десь по світах.

По-третє, населення значно постарішало, але тривалість життя не збільшилася. Низький рівень охорони здоров’я й медицини, низький рівень життя –  у результаті кількість населення зменшується доволі високими темпами.  

Які ж причини смертності на Кіровоградщині та чи можна на них якось впливати?

Майже третина смертей викликана хворобами серцево-судинної системи, тобто хворобами серця й кровоносних судин. Як відомо, такі хвороби спричиняються неправильним способом життя, у тому числі неправильним харчуванням, шкідливими звичками, нестачею фізичної активності, стресами. І якщо від шкідливих звичок людина може відмовитись і самостійно (хоча навіть тут часто потрібна стороння допомога), якщо фізична активність так чи інакше також часто (і навіть найчастіше) залежить від самої людини, то якість харчування значною мірою залежить від доходів, а стреси — від ситуації в країні загалом. Не секрет, що за останні кілька років рівень доходів населення суттєво знизився, а рівень стресу підвищився. Якщо ж зважати ще й на те, що понад третина кіровоградців  –  це люди пенсійного або передпенсійного віку, то й дивуватися особливо нічому.

Друга причина смертей, за даними статистики, – онкологічні захворювання. Різні  пухлини й новоутворення стають причиною приблизно кожної сьомої смерті. Це дуже високий показник. Але ж висока вартість якісного обстеження, недовіра до системи охорони здоров’я, нестача коштів для своєчасної діагностики й для необхідного лікування роблять свою чорну справу.

Третя причина смертності – так звані зовнішні фактори, якими викликані близько 5% смертей (а це приблизно кожна двадцята смерть). Найпоширеніший зовнішній фактор загибелі – самогубство (на кожні 100 тисяч осіб припадає 17 самогубств), причому добровільно йдуть із життя частіше чоловіки (на один випадок жіночого самогубства припадає п’ять випадків чоловічого). Серйозне місце серед зовнішніх факторів смертності займають дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), у яких гине 12 осіб на кожні сто тисяч. І знову чоловіки тут страждають частіше за жінок – приблизно вчетверо.

За тими ж статистичними даними, чоловіча смертність приблизно втричі більша, аніж жіноча.

Чи є якісь рецепти, що дозволять продовжити тривалість життя й зменшити смертність? Як це не буде дивно для багатьох, це, знову ж таки, реформи – медична, освітня і всі інші. Бо ж давно відомо, що рівень смертності зменшується там, де підвищується рівень і якість життя, де люди мають можливість якісно й різноманітно харчуватися, якісно відпочивати, не боятися завтрашнього дня.

Нехай усе буде добре – і нас знову буде більше мільйона. А то і більше.

Прочитано 122 раз